З досвіду роботи

Опис досвіду роботи учителя музичного мистецтва

Озерської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Володимирецької районної ради Рівненської області
Мороченець Катерини Михайлівни

з теми
«Формування здоров’язбережувальних компетентностей школярів через використання арт-терапевтичних вправ на уроках музичного мистецтва»
Важливим завданням загальноосвітнього навчального закладу є збереження і зміцнення здоров’я учнів: за допомогою як організації і здійснення особистісно-орієнтованого педагогічного процесу, так і виховання в учнів відповідального ставлення до власного здоров’я як найвищої цінності.
У час, коли  проблема збереження здоров'я дитини є першочерговою, я вважаю, що застосування здоров'язбережувальних технологій, зокрема арт-терапії, на уроках мистецьких дисциплін є необхідним і актуальним. Це допомагає звільнити уроки від емоційної напруги,  формувати творчу, гармонійну і здорову особистість, що є актуальним у концепції сучасної освіти. Така система  сприяє не лише запобіганню перевтоми, але й підвищенню продуктивності діяльності учнів.
Тому проблемним питанням я обрала «Формування здоров’язбережувальних компетентностей школярів через використання арт-терапевтичних вправ на уроках музичного мистецтва».
Коли я розпочинала роботу над  науково-методичною проблемною темою, то моїм порадником та консультантом  з даного питання був шкільний психолог. 
За сучасними науковими підходами структурними складовими здоров’я визначено: 
-     фізичне здоров’я, що розглядається як поточний стан функціональних органів і систем організму; 
-     психічне здоров’я – стан психічної сфери людини, який характеризується загальним душевним комфортом, забезпечує адекватну регуляцію поведінки й обумовлений потребами біологічного і соціального характеру;
-     соціальне здоров’я – система цінностей, настанов і мотивів поведінки в соціальному середовищі.  
За останні роки дуже змінилося навколишнє середовище, у якому перебувають учні: значно підвищився темп життя, став насиченішим інформаційний потік. Водночас емоційний клімат у багатьох родинах часто характеризується підвищеною тривожністю й дратівливістю. У результаті багатьом учням складно будувати взаємини з людьми, адаптуватися в колективі; вони гіперактивні і тривожні, іноді навіть агресивні. Усе це доводиться враховувати сучасному педагогу, адже школа для учнів є осередком освоєння соціуму. А це означає, що розв'язувати на уроці необхідно не лише освітні й виховні, а й психологічні завдання.
Арт-терапію вважають одним із найбільш м'яких, але ефективних методів, який дає змогу людині виразити свій внутрішній світ через художню творчість – музикування, танок, малювання, ліплення, акторську гру тощо. Цей метод не має обмежень і протипоказань, тому я його використовую у педагогічній  та соціальній роботі.
 З огляду на те, що учні під час навчального процесу  втрачають наявне здоров'я через перенавантаження програмовим матеріалом, емоційну напругу, саме музичне мистецтво сприяє створенню оптимальних умов для здійснення емоційно-терапевтичного впливу на школярів шляхом застосування здоров'язбережувальних технологій. Стає очевидною потреба зміни ставлення до здоров’я дитини в системі освіти. Сьогодні урок, як основна форма організації навчально-виховного процесу, вже не вважається сучасним, хоча б він і відрізнявся всім різноманіттям найсучасніших засобів та педагогічних прийомів, якщо на цьому уроці не враховується здоров’я дитини, якщо дитина під час його проведення втрачає своє здоров’я.   
Про здатність мистецтва впливати  зцілююче та виховувати людину в цілому, формувати та розвивати її як особистість, знаходимо відомості ще в працях стародавніх філософів Платона, Аристотеля. Мислителі створили цілі системи формування якостей особистості засобами мистецтва. Ідеї древніх філософів розвинули сучасні вчені-педагоги: Вознесенська О.К.,  Гадецький М.В., Хлєбнікова Т.М,  Л.Д. Лебедєва., Роменець В.А. У педагогічній практиці ці можливості мистецтва визначають поняттям «арт-терапія», яка дала початок  арт-педагогіці. Сутність арт-терапії в освіті полягає в підтримуючому,  розвиваючому, а при необхідності – коригуючому, зцілюючому впливі мистецтва на дитину, організованому вчителем. Ця діяльність педагога спрямована на надання дитині допомоги у формуванні ставлення до самого себе, до свого здоров'я, своїх відносин з іншими людьми і навколишнім світом, виховання здорової особистості, що володіє якостями: прагнення до самореалізації, відкритості, свободи самовираження, прагнення жити осмислено, гармонізують його особистість в цілому.
 Організація арт-педагогічного процесу являє собою сукупність  методик, що мають особливості, які визначаються як жанровою приналежністю до певного виду мистецтва, так і технологією застосування. Роботи науковців вказують на здатність різних видів мистецтва виступати в якості адаптогенних, профілактичних, корекційних засобів, а саме: музика – музикотерапія, образотворче мистецтво – ізотерапія, кольоротерапія, театр - імаготерапія, література, слово – бібліотерапія, танець – рухотерапія, танцетерапія, а ще фототерапія, відеотерапія, пісочна терапія та інші.
Художньо-творча діяльність – це делікатна можливість спостерігати за дитиною в процесі її творчості, наблизитися до розуміння дитячих інтересів, цінностей, відчути її неповторність та унікальність. Тут виховний, розвивальний, корекційний процеси протікають водночас завдяки захоплюючій мистецькій діяльності, в результаті якої налагоджуються емоційні, довірливі контакти між вчителем та учнем. Забезпечуючи динамічну систему взаємодії між дитиною, продуктом її мистецької діяльності і дорослим (педагогом) арт-педагогіка здатна не лише здійснити корекційний вплив на психічний та фізичний стан дитини, а й реалізувати основні функції освіти: виховну, розвивальну, діагностичну, корекційну, соціалізуючу, психогігієнічну тощо. Таким чином, науковці визначають формування педагогічного напрямку арт-терапії – арт-педагогіка, що може стати інноваційною, здоров'язберігаючою технологією особистісно-орієнтованого навчання та виховання.
Арт-педагогіка передбачає передусім роботу із здоровою особистістю шляхом організації живого конструктивного союзу дитини та дорослого у  мистецькому просторі з метою реалізації наступних освітніх завдань:
-       розвиток емоційно-вольової сфери школярів;
-       розвиток креативності як здатності до творчості та потреби до творчого самовираження;
-       психогігієна (турбота про емоційний та психічний стан школяра – зниження тривожності та агресії, оволодівання навичками емоційної саморегуляції засобами художньо-творчої діяльності );
-       формування позитивної «Я-концепції» школяра на основі самопізнання та самосприйняття;
-       забезпечення соціокультурної адаптації школярів.
-       вирішення внутрішніх і зовнішніх конфліктів.
З точки зору арт-педагогіки під час уроку повинні бути дотримані такі вимоги:
-     санітарно-гігієнічні: ергономічність кольорового забарвлення навчального приміщення та обладнання;
-     організаційно-навчальні: кваліфіковане застосування елементів музикотерапії, рухотерапії, кольоротерапії, арт-терапії; застосування протягом уроку динамічних пауз, фізкультхвилинок (для очей, шиї, хребта, пальців рук на 20 і 35 хвилинах уроку), релаксаційних пауз, хвилин розслаблення з використанням музичного супроводу;
-     навчально-методичні: зв’язок теми, мети, змісту уроку з життям і здоров’ям людини, наявність акцентів на здоров’язбереження, використання методів педагогічного впливу на учнів (оптимально – не менше 3 видів за урок): словесний, наочний, аудіовізуальний.
В структурі кожного арт-заняття (уроку) повинні бути дві складові частини. Перша – невербальна, творча, неструктурована, де основним видом діяльності є сам процес творчості. Друга частина – вербальна інтерпретація створених зображень, асоціацій, емоцій та почуттів, що виникали в процесі роботи.
Структура арт-заняття складається з наступних етапів:
1.     Налаштування на роботу («розігрів»).
2.     Активізація різних чуттєвих сфер (зорової, слухової, смакової, нюхової, тактильної, кінетичної) та актуалізація візуальних, аудіальних і кінестетичних образів (як варіант поєднання із музичним супроводом).
3.     Творча робота.
4.     Етап вербалізації (обговорення).
5.     Заключний етап – рефлексивний аналіз.
Вважаю за необхідне дотримуватись таких педагогічних правил проведення арт-уроків і занять:
1. Недопустимі команди, накази, вимоги та примуси.
2. Учень може вибирати для себе ті види та зміст роботи, зображувальні матеріали та власний темп, який йому підходить.
3. Учень може відмовитися від виконання деяких завдань, вербалізації (озвучення) своїх почуттів та переживань, колективного обговорення.
4. Заборонена оцінка суджень, критика та покарання.
Пріоритетною метою моїх уроків є «навчити мріяти масштабно», «пережити, оцінити, виразити» замість «боятися», «засвоїти, повторити, закріпити». Урок повинен бути творчим і цікавим – це не втомлює. Учень повинен отримати задоволення від уроку.
Виявити інтерес до теми уроку, підвищити творчу активність, застосувати арт-терапію мені допомагають нестандартні підходи, ігрові моменти, технічні засоби навчання, позитивна емоційна атмосфера, стиль партнерської взаємодії.
Емоційне середовище уроку – важливий аспект впровадження компетентностей для збереження психічного і духовного здоров'я дитини (відсутність стресових ситуації, зниження рівнів тривожності, створення ситуації успіху, гармонія із собою та оточуючим світом).
  
Використання прийому «Створення ситуацію успіху»
  У мене існує золоте правило №1 – похвалити дитину не менше трьох разів за урок. Якщо робота в учня ніяк не вдається - знову похвалити і вказати на деталі, в яких учень є успішним виконавцем. Діти повинні вірити, що їх учитель – чарівник, майстер вищого класу. Тому навчальне завдання слід спростовувати і подавати таким чином, щоб кожен учень вірив, що це легко, просто і варто спробувати. Правило №2 – навчити  своїх учнів мріяти масштабно і не боятись труднощів. Правило №3- кожна творча ідея, робота – особлива і цінна, актуальна і важлива. Урок мистецтва повинен приносити емоційну і естетичну насолоду учням і учителеві.
Важливо все, починаючи з того як учитель зайшов у клас, який у нього настрій, вигляд, тембр голосу, як він продумав і організував роботу на уроці.
На початку уроку створюю позитивну емоційну атмосферу, а оголошуючи тему нагадую про те, що завдання  нескладне і дуже цікаве. Добре починати урок незвично (гра, веселе привітання, фрагмент мультфільму тощо).
Я використовую нетрадиційний початок уроку: психоформули, ігри, віршовані привітання:
Посміхніться всім навколо:
Небу, сонцю, квітам, людям
І тоді, обов’язково, день тобі
Веселим буде!
Після привітання,  для зняття психічного напруження, повідомляю учням про те, що сьогодні на уроці ми будемо бавитися, і використовую ігровий момент.
Під час уроку мені необхідно створити ситуацію, коли кожна дитина зможе відчути свою значимість.  Хвалити дитину треба уміючи, психологи радять хвалити не саму дитину, а її вчинки, діяльність  «...мені дуже приємно, що ти так гарно виконував пісню..., мені сподобалось як ти творчо втілив свою ідею...» тощо.
Щоб учні досягали високих результатів, учитель повинен уміти підсилити віру учня в те, що він особливий і талановитий і все у нього виходить чудово.
Мій стиль роботи - співпраця.
Учитель-напарник.  У такому стилі спілкування учитель викликає до себе довіру дітей, знімає емоційне напруження, підвищує самооцінку учня, на власному прикладі формує партнерську культуру співпраці.
На мою думку, партнерське спілкування підвищує рівень працездатності, формує здорову конкуренцію і має ефективний виховний вплив. Позитивні емоції, відсутність стресу, взаємодовіра допомагають досягнути високого результату у творчій діяльності, а також у збереженні психічного та духовного здоров'я дітей і формуванні гармонійної особистості.
Використання арт-терапіії.
Аби створити на уроці комфортну атмосферу, сприяти розкріпаченню, активізації, розкриттю творчого потенціалу й індивідуальності учнів стають у пригоді арт-терапевтичний метод.
 Кольоротерапія – метод психологічного лікування з метою розслаблення, зняття стресів, підняття настрою та тонусу за допомогою кольорів. 
 Діти рано починають відчувати колір та підбирати його для зображення свого настрою. Колір може передавати риси характеру та стан:
-       темно-синій – концентрація на внутрішніх проблемах, потреба в спокої, самоаналіз;
-       зелений – рівновага, незалежність, впертість, прагнення до безпеки;
-       червоний – сила волі, ексцентричність, направленість у зовнішній світ, агресія (якщо червоного забагато), підвищена збудженість, активність;
-       жовтий – добрі емоції, безпосередність, цікавість, оптимізм;
-       фіолетовий – фантазія, інтуїція, емоційна та інтелектуальна зрілість;
-       коричневий – відчуття, фізичний дискомфорт, незручність, часто неприємні емоції;
-       чорний – пригніченість, протест, справжня потреба в змінах;
-       сірий – відсутність кольору, апатія, бажання піти, не помічати нічого, що тривожить. 
На окремих уроках використовую «Барвопис», в якому діти позначають відповідним кольором свій настрій, емоції, почуття. Це дає змогу підбирати до уроку завдання, які більше подобаються дітям, які викликають у них радість, задоволення. Часто на уроках я застосовую «пальчиковий живопис». Цей вид діяльності допомагає зняти стрес, врівноважити нервову систему, а систематичні заняття допомагають у корекції поведінки.
 Ніщо так не допомагає зробити урок яскравим як ігрова діяльність. Ігри люблять грати усі, незалежно від віку.
Музикотерапія. Використання музики допомагає знизити у школярів інтенсивність емоційних реакцій, замкнутість, неадекватність поведінки, тому так важливо правильно підібрати ту чи іншу мелодію, враховуючи емоційний стан дитини. Замість творів композиторів також  використовую запис звуків природи  (море, ліс, гроза, дощ тощо). Вони допомагають активізувати області мозку, які відповідають за почуття радості та щастя.
Під час прослуховування розслаблюючих звуків природи,  тіло і розум розслабляються. Це у свою чергу підсилює  імунну систему, що особливо важливо для дітей.
При виборі музики враховую смаки та уподобання учнів. Я використовую класичну музику у сучасній обробці, звуки природи, музику для релаксу.
 Ігротерапія – це метод, який через гру   вчить дружному спілкуванню, порозумінню, знижує напруження та формує певні моральні принципи. Завдяки ігрової терапії дитина привчається сміливо висловлювати свою думку, самостійно приймати рішення.
На своїх уроках я використовую такі ігри: пальчикові ігри («Хлопчик-мізинчик», «Ой на дубі, на вершині», «Кізоньки» тощо), пластичні ігри («Весела гра», «Світ життя»), дидактичні ігри («Музичні перегони», «Гра звуків», «Музична змійка», «Світлофор», «Музична галявина», «Ми - композитори» та ін..), танцювальні ігри («Роботи, що танцюють», «Танок на п’яточках»), жартівливі ігри («Звукоімітатори», «Спів-жарт»).
На власному досвіді переконалась, що гра допомагає перетворити навчальний процес у захоплюючу, приємну і корисну справу, а це дуже гарний спосіб запобігти перевтомі, підняти настрій, створити позитивний емоційний стан.
 Пісочна терапіяце прекрасний спосіб позбутися негативу і агресії, стати впевненішим у собі. У ході творчої гри з піском активізуються самозцілюючі резерви дитячої психіки, які виявляються за певних умов у процесі терапії. Мета пісочної терапії: виявити та охарактеризувати особливості особистості дитини; навчитися створювати модель своїх фантазій на піску і пояснювати їх; проаналізувати комунікативні труднощі (здатність дитини до спілкування і вміння висловлювати словесно свої думки); позбавити від страхів і психологічних травм. Після або під час слухання музики школярі відтворюють асоціативні образи музики на піску (замість піску використовую манку, сіль), створюють картини. 
Казкотерапія – це психотерапія вже існуючими та новоствореними казками та фантастичними героями. Вона допомагає отримати почуття захищеності у світі, надає можливість програти основні життєві ситуації у «захищеному режимі» через казки. Також цей прийом допомагає дитині зрозуміти себе, виховати у собі корисні риси та звички, розвинути самосвідомість, стати самими собою, і побудувати особливі довірчі, близькі відносини з оточуючими. Казкотерапевтичну роботу проводжу різними способами:  для роботи використовую існуюча авторська або народна казку;  діти  складають казку разом, одночасно драматизуючи її всю або окремі елементи; дитина складає казку самостійно.
Ізотерапія – це лікувальний вплив, корекція за допомогою образотворчої діяльності (малювання, ліплення, колаж, декоративно-прикладне мистецтво тощо).
Малюнкова терапія виконує психотерапевтичну функцію, допомагаючи дитині впоратися зі своїми психологічними проблемами. Малювання – одна з основних технік арт-терапії. Малювати можна чим завгодно, але слід пам’ятати, що нервовій людині краще використовувати крейду (це допоможе контролювати себе), а закомплексованій – акварель або гуаш (це допоможе відчути себе розкутою).
Колаж  робиться з газетних, журнальних вирізок, природних матеріалів, фотографій, кольорового паперу. При виготовленні колажу не виникає напруги, пов’язаної з відсутністю художніх здібностей, саме тому він дозволяє кожному одержати успішний результат.
Релаксаційні вправи покликані за допомогою керованої фантазії зняти в учнів втому та поповнити енергію, позбутися негативних емоцій. Для релаксаційних вправ обов’язково використовую релаксаційну музику.(«Сонячні промінці», «Осінні листочки», «Куди пливуть хмарки»)
Вправи-енергізатори  привабливі тим, що передбачають активність різних аналізаторів і актуалізують різні здібності дітей.  В результаті використання  енергізаторів відновлюється енергія класу, увага знову привертається до вчителя, діти, що одержували задоволення, знову почувають себе включеними в роботу. («Австралійський дощ», «Погода в Занзібарі», «Варенички») 
Руханки та фізкультхвилинки, які я використовую, комбінують в собі фізичні вправи для осанки, вправи для очей, рук, шиї, ніг.  Цей прийом допомагає зняти втомленість, відновити рівновагу учнів. Фізичні вправи краще проводити під музичний супровід.  Наприклад: «Зараз нахиляться вперед ті, у кого день народження взимку та весною… теж саме зроблять всі, хто народився влітку та восени. А тепер піднімуться ті, хто сьогодні прийшов до школи.»
Фізкультхвилинки знімають втому, нормалізують увагу й активність, відновлюють сили, робочий настрій, почуття бадьорості й свіжості, підвищують дисциплінованість. Фізкультхвилинки, мішечки із сіллю певної ваги, масажери – каштани, горіхи, дерев'яні масажери для профілактики плоскостопості – для збереження високої працездатності протягом уроку. 
Дихальні вправи використовую для того, щоб допомогти дитині навчитися правильно дихати. При більш глибокому диханні відбувається вентиляція легенів, очищення їх від бактерій та мікробів, покращення їх роботи. Також дихальні вправи розвивають уяву. Використовую такі: «Свічка», «Рубання дров», «Квітка», «М’яч» та інші.
Використання арт-педагогічної методики не вимагають від учнів наявності особливих художніх талантів. Під час проведення таких занять важливим є творчий акт як такий та особливості внутрішнього світу творця (учня), що виявляються у результаті втілення цього акту. Тому таким важливим є створення сприятливої психологічної атмосфери та моральна підтримка вчителем творчої діяльності учня. Арт-педагогіка дає мені можливість перетворити урок в  приємне заняття для учнів, сприяти формуванню їх фізичного, психічного, соціального здоров′я. Елементи арт-терапії на заняттях дозволяють розкрити внутрішні сили моїх вихованців, сприяють підвищенню їх самооцінки, вчать розслаблятися і позбуватися негативних емоцій і думок, а також дають учням можливість зміцнити свою пам’ять, розвинути увагу і мислення. 
Як  результат:
-          ріст продуктивної творчої діяльності на уроці;
-          забезпечення комфортних умов сприяє позитивному ставленню до навчання;
-          оптимальне використання методів, прийомів, форм та засобів навчання сприяють якісному навчально-виховному процесу;
-          позитивна емоційна атмосфера підвищує не тільки працездатність, але й формує гармонійну творчу особистість;
-          формуються комунікативні здібності;
-          запобігання емоційному виснаженню, стресовим, невротичним, неадекватним станам, зниження рівня тривожності;
-          формуються в учнів здоров’язбережувальні компетентності.
На мою думку, застосування арт-терапії на уроках мистецьких дисциплін сприяють підвищенню емоційно-терапевтичного впливу на школярів та звільненню їх від емоційної напруги,  формуванню творчої, гармонійної і здорової особистості, що є актуальним у концепції сучасної освіти. Така система роботи на уроках сприяє не лише запобіганню перевтоми, але й підвищенню продуктивності діяльності учнів, а також формуванню «здорових емоцій».
         Серед українських моральних цінностей відзначається ідея оптимістичного, радісного сприйняття світу. У щоденному житті маємо багато факторів, які несуть із собою жаль і смуток. Сірими кольорами неможливо пробудити душі дітей. Повинні з’явитися яскраві кольори і у вчителів. Я вважаю, що саме впровадження  арт-педагогіки як засобу формування здоров’язберігаючої та мистецької компетентностей,  забезпечить гармонійний розвиток особистості дитини.



1 коментар:

  1. "Сірими кольорами неможливо пробудити душі дітей"
    Дійсно так, а у Вас ціла палітра веселкових кольорів для дитячих душ! Удачі! Хай щастить!!!

    ВідповістиВидалити